050 555-77-96


ДСА1, ДСА2 регламент (Л.М. Зіновчук, З.Е Рибчинська)

РЕГЛАМЕНТ РОБІТ З ВОГНЕЗАХИСТУ

ДСА 1 та ДСА 2



Зміст


Нормативні посилання................................................................................................

3


1. Назва, призначення та галузь застосування..........................................................

5


2. Технічні та фізико-хімічні характеристики вогнезахисного засобу...................

6


3. Розрахунок витрат вогнезахисного засобу при поверхневій обробці ...............

7


4. Порядок застосування вогнезахисного  засобу ...................................................

8


5. Контоль якості виконання робіт з вогнезахисного оброблення деревини.........       

14


6. Порядок утримання вогнезахисного просочення.................................................

14


7. Заміна вогнезахисного просочення або повторне вогнебіозахисне оброб-лення деревини............................................................................................................



15


8. Зберігання та транспортуванння вогнезахисного засобу....................................

16


9. Охорона праці та техніка безпеки .........................................................................

17


10. Охорона навколишнього природного середовища............................................

19



Нормативні посилання


  • ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення.

  • ДСТУ Б В.1.1-2-97 (ГОСТ 30402-96) Захист від пожежі. Матеріали будівельні. Метод випробування на займистість.

  • ДСТУ Б В.2.7-19-95 Материалы строительные .Метод испытаний на горючесть.

  • ДСТУ Б В.2.7-70-98 Материалы строительные. Метод испытания на распространение пламени.

  • ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення.

  • ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

  • ДСТУ 4479-2005 Речовини вогнезахисті водорозчинні для деревини.  Загальні технічні вимоги та методи випробування.

  • ДСТУ 4049-2001. Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги.

  • ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требование к текстовым документам.

  • ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

  • ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

  • ГОСТ 12.1.044-89 Пожаровзрывоопасность виществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

  • ГОСТ 12.3.034-84 Работы по защите древесины. Общие требования к безопасности.

  • ГОСТ 12.4.021-75.ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования

  • ГОСТ 12.4.068-79 ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования.    

  • ГОСТ 12.4.103-93 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук .Классификация.

  • ГОСТ 2140-81 Пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения.

  • ГОСТ 2874 Вода питьевая. Обшие технические требования.

  • ГОСТ 8515 Диаммонийфосфат. Технические условия.

  • ГОСТ 9097 Сульфат аммония. Техничиские условия.   

  • ГОСТ 14192-96  Матировка грузов.

  • ГОСТ 16363-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств.

  • ГОСТ 16483.7-71 Древесина. Метод определения влажности.

  • ГОСТ 16713-71  Антисептики для древесины. Методы испытания на устойчивость к вымыванию.

  • ГОСТ 20022.2-80 Защита древесины. Классификация.

  • ГОСТ 20022.6-93 Защита древесины. Способы пропитки.

  • ГОСТ 20022.14-84 Методы определения предпропиточной влажности.

  • ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения.

  • ГОСТ 30219-95 Древесина огнезащищённая. Общие технические требования. Методы испытания. Транспортирование и хранение.

  • ДБН А.2.2-1-95 Склад і вмісткість матеріалів. Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

  • ДБН-В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва.

  • НАПБ В.03.003-2000 Норми пожежної безпеки для пасажирських вагонів.

  • СанПин 12-128-4433-87. Санитарные нормы допустимых концентраций    (ПДК) химических веществ в почве.

  • СанПин № 4630-88. Санитарные правила по охране поверхностных вод от загрязнения.

  • СанПин № 4946-89. Санитарные правила по охране атмосферного воздуха  населенных мест.

  • ПДК 4617-88. Предельно допустимые концентрации  (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны.

  • ДНАОП 0.03-1.07-73 Санитарные правила организации технологичес- ких процессов и гигиенические требования к производственому  оборудованию.

  • ПУЭ-86. Правила устройства электроустановок.

  • ТУ У 24.2-216435506.002-2001 Засіб дезінфікуючий „Гембар”. Технічні умови.

  • ТУ У 24.5-00230668-006-2001 Піноутворювач загального призначення для гасіння пожеж “Сніжок-1”. Технічні умови.

  • ТУ У 13672 801-002-19999 зі зміною № 1 Суміші просочувальні ДСА-1 та ДСА-2 для поверхневої вогнебіозахисної обробки деревини. Технічні умови.

  • ТУУ 24.5-34841217-001:2007 „Піносіл”- змочувач. Технічні умови.


1. Назва, призначення та галузь застосування вогнезахисного засобу

Суміші просочувальні ДСА-1 та ДСА-2 для поверхневої вогнебіозахисної обробки деревини (далі суміші ДСА-1 та ДСА-2) у відповідності до ТУ У 13672801.002-1999.

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 призначені для обробляння дерев’яних виробів та внутрішніх будівельних конструкцій (умов служби І-VIII класу за          ГОСТ 20022.2) з метою зниження їх горючості (займистості) та надання їм антисептичних властивостей (для забезпечення вимог ДБН В. 1.1.-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва", НАПБ В. 03.003-2000 "Норми пожежної безпеки для пасажирських вагонів", ДСТУ 4049-2001 "Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги" тощо).

Суміші ДСА-1, ДСА-2 мають широку галузь застосування для об’єктів будівництва, машинобудування, транспорту тощо.



2. Технічні та фізико-хімічні характеристики вогнезахисного засобу

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 для поверхневої вогнебіозахисної обробки деревини складається з двох частин (чотирьох компонентів): антипірену           (3 компонента) та антисептика (1 компонент).

Антипірен складається з трьох компонентів:

– компонент № 1 – діамонійфосфат (NH4)2HPO4 – кристалічна речовина білого кольору, при температурі 83 ºС розкладається, виробляється за         ГОСТ 8575 із масовою часткою загальних фосфатів не менше 46 %, загального азоту - не менше 18 %, води - не більше 1 %;

– компонент № 2 – сульфат амонію (NH4)2SO4 – кристалічна речовина білого кольору, плавиться при температурі 128 ºС, виробляється за ГОСТ 9097 із масовою часткою азоту в перерахунку на суху речовину не менше 20 %, масовою часткою води не більше 1 %;

– компонент № 3 – 30 %-ний водний розчин  піноутворювача (змочувача) за ТУУ 24.5-34841217-001:2007 та ТУ У 3.50-14310945.126-98 або інших піноутворювачів за ДСТУ 3789-98, що застосовуються для пожежегасіння.

Антисептик представляє собою 25 %-вий водний розчин дезинфікуючого засобу "Гембар" за ТУ У 24.2-21643506.02-2001. Активною основою його є полігексаметиленгуанідинфосфат. В суміші ДСА-1 масова частка антисептика складає 1 %, в ДСА-2 – 2%.

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 класифікуються як такі, що важко вимиваються з деревини (не висолюються).

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 забезпечують у відповідності І групу вогнезахисної ефективності за ГОСТ 16363-98. Деревина, що оброблена засобами ДСА-1, ДСА-2, класифікується за ГОСТ 30219-95 як важкогорюча, яка не здатна до самостійного горіння, з індексом поширення полум’я Ј = 0 - не поширює полум’я поверхнею, не корозійно активна, з помірною димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння – помірнонебезпечні.

Особливості сумішей ДСА-1, ДСА-2 полягають у наявності в них крім сольових антипіренів - полімерного антисептика, який виконує роль уповільнювача процесу висолювання. Так як при застосуванні сумішші ДСА-2 утворюється полімерна плівка товще, ніж при ДСА-1, то термін експлуатації такої деревини складає 3 роки, а ДСА-1 - 2 роки.


3. Розрахунок витрат вогнезахисного засобу при поверхневій обробці

Згідно сертифікату відповідності UA 1.016. 0075707-09 (з терміном дії до 26.10.2011) для забезпечення І групи вогнезахисної ефективності середнє значення витрати антипірену ДСА-1 в перерахунку на площу витрати складає: робочого розчину антипірену 548,8 г/м2 ( в перерахунку на сухі речовини 164,7 г/м2 ) і робочого розчину антисептика 200 г/м2 ( в перерахунку на суху речовину 2,0 г/м2 ) без урахування технологічних витрат. Згідно сертифікату відповідності UA 1.016. 0075706-09 (з терміном дії до 26.10.2011) для забезпечення І групи вогнезахисної ефективності середнє значення витрати антипірену ДСА-2 в перерахунку на площу витрати складає: робочого розчину антипірену 562,4 г/м2 ( в перерахунку на сухі речовини 168,6 г/м2 ) і робочого розчину антисептика 200 г/м2 (в перерахунку на суху речовину 4,0 г/м2 ) без урахування технологічних витрат.

Згідно сертифікату відповідності UA 1.016. 0001506-10 (з терміном дії до 14.01.2012) для отримання вогнезахищеної деревини (важкогорючого матеріалу) у відповідності з п.2.1 ГОСТ 12.1.044 витрата суміші ДСА-2 складає: робочого розчину антипірену 560,8 г/м2 ( в перерахунку на сухі речовини 168,4 г/м2 ) і робочого розчину антисептика 200 г/м2 (в перерахунку на суху речовину 4,0 г/м2 ) без урахування технологічних витрат.

Для визначення загальних витрат антипірена та антисептика необхідно враховувати технологічні витрати, які залежать від конструкції виробу з деревини та способу нанесення робочих розчинів, так при застосуванні пульверизаторів витрата збільшується на 20 – 30 %, а малярських пензлів – на    3 – 5 %. Крім того витрата робочого розчину антипірена залежить від породи деревини (див. ГОСТ 30219).


4. Порядок застосування вогнебіозахисних засобів ДСА-1, ДСА-2

4.1 Підготовка  поверхні деревини

Деревина, що підлягає вогнезахисній обробці повинна відповідати вимогам п. 3.1 ГОСТ 30219.

Вологість деревини, не повинна перевищувати 30% (вимірювання здійснюють за допомогою електровологоміра за ГОСТ 20022.14).

Поверхня деревина перед нанесенням суміші має бути очищена від бруду та пилу, напливів смоли, мастильних  плям і за потребою відстругані.

Для видалення бруду та пилу доцільно використовувати дрантя, щітки, пензлі.

Після захисної обробки деревини кальцинованою содою, бурою та борною кислотою (суміші ББ, БС), хлоридами калію та натрію необхідно очистити верхній шар поверхні деревини.

Не допускаюся нанесення сумішів ДСА-1, ДСА-2 на раніше покриті оліфою або фарбою поверхні, їх необхідно очистити.

4.2 Приготування робочих розчинів вогнезахисного засобу

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 постачаються у такому вигляді, а саме:

– антипірен – компоненти №1 та № 2 у сухому вигляді у мішках масою     30 кг та 15 кг відповідно, компонент № 3 у вигляді 30 %-вого водного розчину піноутворювача у поліетиленових каністрах (5, 10, 15, 20, 25 кг);

– антисептик – у вигляді 25 %-вого водного розчину полі-гексаметиленгуанідинфосфату (5, 10, 15, 20, 25 кг).

Вхідний контроль продукції здійснюється за ГОСТ 24297, перевіряється цілісність упаковок, наявність ярликів та супровідних документів (сертифікат відповідності та паспорта якості ТОВ "Вогнебіозахист"). За необхідності якість компонентів може бути перевірена в лабораторії ТОВ " Вогнебіозахист ".

Для застосування сумішів ДСА-1 та ДСА-2 необхідно приготувати робочий розчин. Робочі розчини готують на місці застосування шляхом розчинення усіх компонентів у воді з масовими частками, які наведено в      таблиці 1. Окремо готують два розчини: розчин антипірену і розчин антисептика.

Таблиця 1

Робочий розчин антипірену та

робочий розчин антисептика

ДСА-1

ДСА-2



      Антипірен

компонент №1 (сухий)

  • компонент №2 (сухий)

  • компонент № 3 (30%-ний водний концентрат)

  • вода




20%  

10%

1%  

69%               




20%

10%

1%

69%




       Разом:

100%        

100%



      Антисептик

  • (25%-вий водний концентрат)

  • вода





24л





23л



        Разом:

25л

25л



Приготування робочого розчину антипірену здійснюється у такій послідовності:

  • у ємність не менше 200 л заливають 105 кг води з температурою 60 оС і додають 30 кг компоненту №1 та 15 кг компоненту №2. При інтенсивному перемішуванні досягають повного розчинення. Цей розчин охолоджують до 30 оС і додають з перемушуванням 15 кг компоненту №3 (концентрованого розчину піноутворювача). Розчин відстоюється протягом 2-х годин, після чого він проціджується через сітку з отворами густиною 1200 отв./см2. Розчин може зберігатися 10-15 діб при температурі розчину не менше 10 оС.

Приготування робочого розчину антисептика здійснюється таким чином:

  • У ємність на 30 л заливають 1 л антисептика та 24 л води для ДСА-1 або   2 л антисептика та 23 л води – для ДСА-2. Розчин антисептика можуть зберігатися більше одного року при температурі не менше 5 оС;

За органолептичними та фізико-хімічними показниками робочі розчини ДСА-2 та ДСА-2 повинні відповідати нормам, які наведено у таблиці 2.








Таблиця 2

             Найменування показника

                та одиниця виміру

                     Норма




ДСА-1

ДСА-2



1.Зовнішній вигляд розчину антипірену







2. Густина розчину при 20оС, г/см3, не менше

3. Водневий показник розчину,

одиниць рН

4. Масова частка антисептика, %, не менше

5. Зовнішній вигляд деревини після нанесення антисептика на поверхню

Однорідний без грудок та сторонніх включень



1,17



5,0-8,0

             1

Суцільне покриття. Колір не нормується.

Однорідний  без грудок та сторонніх включень

      

1,17



5,0-8,0

             2

Суцільне покриття. Колір не нормується.




4.3. Нанесення робочих розчинів ДСА-1 та ДСА-2, на дерев’яні  елементи горищних покриттів ( крокви, лати)

Робочі розчини сумішей ДСА-1 та ДСА-2 наносяться у два етапи. На першому етапі наноситься розчин антипірену за 2 рази, на другому – розчин антисептика.

Розчин антипірену наноситься при температурі навколишнього середовища від 10оС до 40оС і відносній вологості повітря не більше 70% на дерев'яні елементи горищних покриттів.

Розчини наносяться методом розпилення або малярськими пензлями, валиками. Перерва між першим та другим нанесенням розчину антипірену становить не менше 5 годин.

Через 6 годин після нанесення останнього шару розчину антипірену наноситься розчин антисептика (з температурою не менше 10оС).

Нанесення розчинів потрібно здійснювати рівномірно без пропусків, старанно просочувати щілини та місця з’єднання окремих деталей.

4.4. Нанесення робочого розчину ДСА-1, ДСА-2 на дерев’яні деталі та будівельні конструкції в спеціальних ваннах

За останні 5 років набув поширення спосіб вогнебіозахисту будівельних дерев’яних конструкцій за ГОСТ 20022.6  з використанням спеціальних ванн, в яких можна регулювати температуру робочого розчину антипірену:

  • для гарячої ванни 55-60ºС;

  • для холодної ванни 20-25ºС;

У ванну поміщають дерев’яні конструкції, які перекладають прокладками. Зверху притискують протиспливним пристроєм. Заливають гарячий (55-60ºС) розчин антипірену і витримують 2 години, після чого гарячий розчин антипірену замінюють на холодний з температурою (20-25ºС), і витримують їх теж 2 години.

Оброблені антипіреном дерев’яні конструкції просушують на повітрі або в сушарнях при температурі не більше 60ºС. Після 8 годин сушки дерев’яні конструкції обробляють методом розпилення або малярськими пензлями робочим розчином антисептика з витратою 400 г/м². Після чого конструкції просушують до повітряно-сухого стану.

Сертифікаційні випробування та статистична обробка багаторічних практичних результатів застосування вогнебіозахисної суміші ДСА-2 для деревини, що оброблена в гарячій та холодній ванні, показують, що витрата робочого розчину на конструкцію об'ємом 1 м3 складає 185-190 кг/м3, або сухих солей 50-55 кг/м3. Причому, зі збільшенням об'єму конструкції витрата зменшується.

4.5. Нанесення робочих розчинів ДСА-1, ДСА-2 на дерев’яні будівельні конструкції в спеціальних автоклавах

Найбільш потужним способом вогнезахисту виробів з деревини за ГОСТ 20022.6 є просочення їх водними розчинами антипіренів в спеціальних автоклавах, де процес просочення прискорюється за рахунок використання вакууму та тиску.

В якості вогнезахисного засобу за цим способом в останній час почали використовувати суміші ДСА-1 та ДСА-2. Процес вогнебіазахисту виробів з деревини складається з трьох стадій.

На першій стадії відбувається глибоке просочення деревини робочими розчинами антипірену суміші ДСА-1, ДСА-2.

Деталі деревини розміщують в спеціальних касетах, виготовлених з металевих труб. Відстань між деталями деревини становить 10 – 30 мм. Касету з деталями деревини із допомогою кран-балки або вагонетки переміщують в автоклав для просочення і герметично закривають кришкою.

Через декілька хвилин вмикають вакуумний насос і досягають залишкового тиску 0,3 – 0,4 кг/см2. При такому залишковому тиску деталі деревини витримують на протязі 30 – 40 хвилин для легкопросочуємих порід деревини (сосна, береза, бук) і 50 – 60 хвилин - для важкопросочуємих (ялина, кедр, модрина, пихта, граб, дуб, клен, липа, вільха), група просочуємості деревини визначається згідно з            ГОСТ 20022.2.

Після вакуумізації, вакуум-насос відключається і автоклав заповнюється робочим розчином антипірена до відмітки мірника, а потім нагнітальним насосом збільшують тиск до 8 кг/см2 і витримують на цьому рівні до кінцевої стадії просочення деревини, який контролюється витратою робочого розчину антипірену із мірника з розрахунку не менше 250 кг/м3. Величина тиску та час просочення деревини визначаються залежно від породи деревини. Температура в процесі просочення підтримується на рівні від 20 до 50ºС. Після такої витримки тиск зменшується до атмосферного протягом 20 – 30 хвилин, розчин антипірену видаляється з автоклава в резервуар для робочого розчину антипірена, де перевіряється величина густини розчину антипірена, а деревина витримується протягом 10 – 15 хвилин для стікання розчину. Кількість поглинутого розчину антипірена визначається за позначеними зразками деревини, які відбираються з просоченої партії. Кількість поглинутих сухих солей складає 60-65 кг/м3.

Після стікання розчину процес просочення вважається закінченим, деревина вивантажується з автоклава і направляється на сушку.

На другій стадії відбувається розвантаження деталей деревини з касет вони укладаються в штабелі із прокладками. Штабелі за допомогою автонавантажувача переміщують у спеціальні сушарки з примусовим обігрівом та вентиляцією. Процес сушки продовжують до вологості 15 – 20 % за температури не більше 60ºС. Термін сушіння сягає 48 – 70 годин. Глибина просочення складає 10-12 мм.

Третя стадія процесу полягає у оброблянні вогнезахищеної деревини робочим розчином полімерного антисептика “Гембар”. Висушену вогнезахищену деревину із всіх боків оброблюють з пульверізатора двовідсотковим розчином антисептика з витратою 200 г/м2 для ДСА-1 та 400 г/м2 для ДСА-2.

Закінчується процес додатковим сушінням вогнебіозахищеної деревини до повітряно-сухого стану.


5. Контроль якості виконання робіт з вогнезахисного оброблення деревин

Якість виконання робіт з вогнезахисту визначається:

а) зовнішнім оглядом;

б) відповідністю фактичної витрати розрахункової;

в) експрес-методом.

1) Контроль якості виконаних робіт починають з візуального огляду обробленої поверхні виробів з деревини, коли вони досягли повітряно-сухого стану (зберігання постійної маси в часі).

2) Контроль кількості витраченого робочого розчину ДСА-1, ДСА-2 проводиться шляхом перевірки відповідності фактичної витрати до розрахункової (проектної). Розбіжність не повинна перевищувати 10 %.

3) Оцінка якості вогнезахисної обробки таких матеріалів може бути здійснена за експрес – методом згідно з ГОСТ 30219.

Для експрес-методу зрізають стружку (пробу) товщиною до 1 мм. Загальна кількість проб повинна бути не менше десяти. Проби повинні зрізатися, як правило , з різних місць поверхонь об’єкту вогнезахисту.

Кожну пробу поміщають в полум’я сірника і витримують 15 секунд. Після цього сірник відсторонюють і визначають час самостійного горіння і тління. Поверхнева водозахисна обробка вважається якісною, якщо не менше 90% проб після видалення полум’я сірника не буде підтримувати самостійного горіння і тління.


6. Порядок утримання вогнезахисного просочення

Особливості сумішей ДСА-1, ДСА-2 полягають у наявності в них крім сольових антипіренів - полімерного антисептика, який виконує роль уповільнювача процесу висолювання. Так як при застосуванні сумішші ДСА-2 утворюється полімерна плівка товще, ніж при ДСА-1, то термін експлуатації такої деревини складає 3 роки, а ДСА-1 - 2 роки. Тому пропонується такий порядок утримання вогнебіозахищеної деревини, яка оброблена за допомогою просочення її сумішшю ДСА-1 та ДСА-2.

Кожен рік необхідно перевірити відповідність умов експлуатації даного об’єкту зазначеним вимогам. Для цього відбирають 10 проб стружок товщиною до 1 мм згідно з ГОСТ 30219 і за експрес-методом проводять випробування     (п. 5 Регламенту). Умови експлуатації вогнезахищеної деревини відповідають вимогам, якщо не менше 90% проб після видалення полум’я сірника не буде підтримувати самостійного горіння і тління. При позитивному результаті можна зробити висновок, що даний об’єкт експлуатується за належних умов. При негативному результаті необхідно визначити причини порушення  (недотримання) умов експлуатації.

Найбільш характерною причиною недотримання є підвищена вологість повітря на об’єкті (понад 85 %) та попадання води на вогнезахищену поверхню деревини. Попадання води розчиняє полімерну плівку антисептика, змиває її з поверхні деревини та вимиває антипірен. При вологості повітря більше ніж 90% відбувається адсорбція води полімерною плівкою антисептика, яка поступово її розчиняє, перетворюючі суцільну плівку на мозаїчну. Тому плівка втрачає захисні можливості протидіяти висолюванню антипірену. В результаті чого зменшується ефективність вогнезахисту.

Вищезазначені негативні причини експлуатації об’єкта необхідно усунути та провести повторне вогнезахисне обробляння.


7. Заміна вогнезахисного просочення або повторне вогнебіозахисне оброблення деревини

Повторне вогнебіозахисне оброблення деревини сумішшами ДСА-1 та ДСА-2 необхідно проводити в наступних випадках:

1) після завершення терміну експлуатації (полімерна плівка антисептика втрачає свої захисні можливості, стає мозаїчною, пропускає воду до антипірену), що може привести до його висолювання;

2) негативний висновок експрес-методу;

3) при порушенні належних умов експлуаттації об’єкта (п. 6 Регламенту).

Повторне обробляння необхідно проводити в теплу погоду, коли вологість повітря буде  меншим за 60%. Спочатку наносять розчин антипірену з витратою його на 25-30% меншою ніж під час першої обробки. Через 8-10 годин наносять розчин антисептика з витратою, як і при першій обробці,        200 г/м².

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 можуть використовуватись для ремонту  вогнезахисної поверхні деревини, яка оброблена такими засобами, як ББ-11, БС-13, МС без антисептика фторида натрію за ДСТУ 4479. Для цього поверхню деревини  необхідно очистити від висолів цих засобів. Після висихання поверхні деревини при вологості повітря менше за 60% проводять її обробку розчином антипірена за 2 рази за норми 600 г/м² робочого розчину, а через 8-10 годин наносять розчин антисептика з витратою робочого розчину антисептика 200 г/м².


8. Зберігання та транспортування вогнебіозахисних засобів ДСА-1, ДСА-2

Сухі компоненти антипірену (діамонійфосфат та сульфат амонію) поставляються в поліетиленових або поліпропіленових мішках, які зав’язують з підгибом.

Діамонійфосфат пакують у мішки масою нетто 30 кг (± 0,5 %), сульфат амонію - 15 кг (± 1 %).

Розчин піноутворювача та розчин антисептика поставляються у пластикових каністрах.  

Комплектація компонентів суміші ДСА-1 та ДСА-2 відбувається у відповідності до замовленої площі обробки деревини об’єкта.

Кожна одиниця упаковки суміші, а також кожне тарне місце повинні бути оснащені етикеткою, виготовленою із паперу, на якій вказуються:

  • найменування підприємства-виробника суміші і його товарних знак, адреса;

  • назва продукції, її призначення;

  • номер технічних умов;

  • спосіб використання;

  • призначення продукції;

  • номер партії і дати виготовлення;

  • масу нетто або об’єм;

  • гарантійний термін зберігання.

Сухі компоненти (при температурі від - 50 до  +50оС) та концентровані розчини антисептика та піноутворювача (при температурі від +5 до +50оС) транспортують будь-якими критими транспортними засобами з дотриманням “Єдиних правил перевезення вантажів“.

При транспортуванні та тривалому зберіганні повинні  бути забезпечені умови, які запобігають псуванню упаковки.

Суміші у одержувача повинні зберігатися в зачинених сухих провітрюваних приміщеннях, що захищені від атмосферних опадів, в умовах, що забезпечують цілісність  упаковки, при температурі від +5 до +50оС і відносній вологості повітря  не більше 95%.

Термін зберігання компонентів складає 6 місяців від дати продажу.


9. Охорона праці та техніки безпеки вогнебіозахисту деревини

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 є пожежо - і вибухобезпечними.

Перелік компонентів, які входять до просочувальних сумішей, ГДК, клас їх небезпечності та особливості дії на організм з ГОСТ 12.1.007 наведено в таблиці 3.


                                                                                                       Таблиця 3

Найменування  компонента

Найменування  речовини, її формула

ГДК

мг·м-3

Клас небезпеки   згідно ГОСТ 12.1.007

Особливо-сті дії на організм



1.Діамонійфосфат

2.Сульфат амонію

3.Піноутворювач “Сніжок”, „Піносіл”

4. Антисептик  „Гембар” (30%-ний розчин)

(NH4)2HPO4

(NH4)2SO4

      

- - - - - - - -



Полігексаметилен-гуанідінфосфат  

6,0

10,0



-



-

IV

III



IV



IV

Ф*

-



-



-


* аерозолі переважно фіброгеноої дії;


На суміші ДСА-1 та ДСА-2 відповідно до токсиколого-гігієнічних паспортів, що затверджені в Комітеті гігієнічного регламентування              МОЗ Україна, віднесено до IV класу небезпеки речовин (малотоксичні) за ГОСТ 12.1.007.

Загальні вимоги безпеки при використанні сумішей повинні відповідати ГОСТ 12.3.034. Умови праці при виробництві і  викорис- танні просочувальних сумішей повинні відповідати ГОСТ 12.1.007, ДСН 3.3.6.042. При просочуванні шляхом обприскування, повітря робочої зони має контролюватися на загальну запиленість на рівні 6 мг/м3 згідно з МУ 4436-87.

До роботи з просочувальними сумішами допускаються особи, що пройшли попередній медогляд, навчання безпечним методам роботи, правилам поводження з засобами індивідуального захисту і інструктаж з безпеки праці.

Особи, що працюють з просочувальними сумішами, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту: респіраторами ШБ-1 “Лепесток” за ГОСТ 12.4.028 (або інші проти аерозольні респіратори), захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013, рукавицями за ГОСТ 12.4.103, спецодягом та спецвзуттям згідно “Типовых отраслевых норм выдачи бесплатной спецодежы, обуви и других средств индивидуальной защиты робочих и служащих производств”.

При попаданні розчину антипірену або антисептика на шкіру або в очі треба промити їх проточною водою, а в очі закапати альбуцид.

Під час нанесення композиції необхідно працювати в спецодязі згідно з ГОСТ 12.4.131 і ГОСТ 12.4.132 та гумових рукавичках згідно з ГОСТ 20010.



10. Охорона навколишнього природного середовища

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 віднесено до 4 класу небезпечних речовин (малотоксичних речовин). Діамонійфосфат і сульфат амонію є мінеральними добривами і не можуть нанести шкоду навколишньому середовищу.

Застосування сумішей ДСА-1, ДСА-2 є безвідходними: стічні води, тверді та рідкі відходи - відсутні. Залишки сумішей ДСА-1, ДСА-2 можна використовувати в подальшій роботі.




Головний спеціаліст       Л.М. Зіновчук


СПД  З.Е Рибчинська

                                              



Яндекс.Метрика